Ads 468x60px

Featured Posts

  • Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

    Панас Мирний

  • Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови…

    Максим Рильський

  • Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя.

    Франсуа Вольтер

  • Мова – це наша національна ознака, в мові - наша культура, сутність нашої свідомості.

    Іван Огнієнко

  • Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній.

    Олесь Гончар

понеділок, 20 листопада 2017 р.

Творчість моїх учнів. Цікаве - поряд!

Цікаве — поряд!

Серед неозорих степів України розкинуло свої обійми невеличке місто Бобринець, історія створення якого сягає в далекий 1767 рік. Це моє рідне містечко! Його широкі вулички влітку потопають в зелені та квітах, дві водойми – річка Сугоклія та Бобринка - радують прохолодою, а багатоповерхівки органічно вписалися в приватні акуратні обійстя бобринчан.
Та окрасою нашого населеного пункту є парк імені Марка Лукича Кропивницького, який знаходиться в центрі міста. Ще кілька років тому це був звичайний сквер, засаджений деревами та заставлений незручними лавами. Сьогодні ж це місце, в якому з задоволенням відпочивають бобринчани, зокрема дітлахи, куди не соромно запросити й туристів, що завітають до нас. Отож, я запрошую вас помандрувати алеями нашого парку!
Центральний майдан парку – це місце мітингів та реквіємів, тому що саме тут знаходиться пам'ятник Невідомому солдату, алея загиблих у Другій Світовій війні  та меморіальні плити воїнам-захисникам. Саме тут декілька разів на рік збирається бобринецька громада, аби вшанувати память тих, хто не пошкодував свого життя заради мирної України.
Мандруємо далі: зліва – березова алея,  тут роблять фотосесії шлюбні пари; справа – ялинковий гайок з неповторним хвоєвим ароматом. Це маленький аромотерапевтичний куточок парку!
Минаємо його й виходимо на рівні, викладені яскравою плиткою  алеї, вздовж яких стоять новенькі лавки для відпочивальників. Присядьте, відпочиньте та подивіться на клумби, засаджені вічнозеленими кущами та яскравими квітами, зверніть увагу на фонтан, який так манить прозорістю води!
Йдемо далі та бачимо безліч дітлахів. Так, саме в цій частині  парку кілька років тому створено майданчик для дітей з гойдалками, ігровими гірками, навісними переходами, а поряд – казкові герої: великий рожевий слон, здивований гарненький Чебурашка, маленький колючий їжачок. Саме біля них так любить фотографуватися малеча з мамами. А для мам та бабусь біля гойдалок розмістилися яскраво вифарбовані лавки.
Навпроти цього майданчика – дитяче кафе «Мадагаскар» зі зручними столиками та стільцями. Тут маленькі клієнти можуть поласувати морозивом, тістечками, і все це запити смачними напоями.
Погруддя Марку Кропивницькому, що знаходиться в затишному куточку скверу, нагадує всім гостям про те, що корифей українського театру навчався та працював кілька років у нашому Бобринці. Тому парк носить саме його імя.
Що ж, наша мандрівка підійшла до завершення. Ми, бобринчани, часто проходимо повз цей парк, іноді не помічаючи, що цікаве – поряд! І з задоволенням запрошуємо гостей відвідати наше місто!

Тетяна Іванченко,
учениця 10 класу.

Іван Карпенко-Карий "Сто тисяч" (уривки фільму)